Верховний Суд опублікував черговий щомісячний огляд актуальної судової практики КЦС ВС за вересень 2021 року

До вашої уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2021 року.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зауважено, що особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім’ї наймача та зареєстрована в ньому, набула рівного права з наймачем на користування цим приміщенням, несе тягар його утримання, має право на звернення до суду з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Також у цій категорії справ зазначено, що звільнені військовослужбовці (у тому числі після закінчення контракту), які мають вислугу 20 років і більше, мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до його отримання;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, вказано, що лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде її правонаступником, передбачає, зокрема, зобов’язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи;

– у спорах, що стосуються питань процесуального права, акцентовано, що некоректне з погляду лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства.