Коли слідчі дії можуть проводитися без захисника, указав ВС
Сам собою факт перебування особи на спеціальних обліках не може автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого повною мірою реалізувати свої права, а, отже, і про обов`язковість участі захисника.
На це вказав Касаційний кримінальний суд, не погодившись із позицією судів перших двох інстанцій у справі №607/21333/19 щодо визнання доказів недопустимими, повідомляє «Закон і Бізнес».
Суд першої інстанції визнав невинуватим особу в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК, та виправдав у зв’язку з не доведенням вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема, суд визнав неналежним доказом заяву потерпілого, бо вона не містить даних про дату написання чи реєстрації, а також ідентифікуючих даних про те, хто її написав. Недопустимими доказами визнані протокол вилучення предметів через відсутність підпису законного представника неповнолітнього, а також протокол впізнання через відсутність захисника.
Із такими оцінками доказів погодився й апеляційний суд. Натомість ККС підтримав аргументи касаційної скарги прокурора.
Зокрема, він зазначив, що перебування обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Розлад психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності» не вимагає автоматичної участі захисника під час пред’явлення особи для впізнання. Адже це питання необхідно вирішувати з урахуванням характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо.
Також ККС погодився, що під час проведення впізнання особа не мала статусу затриманого, оскільки, як стверджував прокурор, він добровільно прийшов до поліцейського відділку. А статус підозрюваного набув лише через півроку після проведення впізнання. Тому ККС зауважив, що посилання в ухвалі апеляційного суду на фактичне затримання саме у день впізнання є припущенням.
Крім того, колегія суддів не вбачає обґрунтованим висновок про те, що відсутність підпису представника неповнолітнього у протоколі, за умови його фактичної участі у слідчій дії, є достатньою
підставою для визнання отриманого доказу недопустимим.
