Суд не може відмовити у прийнятті позову через відсутність доданих документів — ВС

Особа має право на звернення із позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо надання та витребування доказів. Такий висновок зробив ВС в постанові №148/2383/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

15 жовтня 2020 року                    м.Київ                                  №148/2383/19

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М. Є.,

суддів: БУРЛАКОВА С. Ю., ЗАЙЦЕВА А. Ю., КОРОТЕНКА Є. В. (доповідач), КРАТА В. І. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.01.2020 та постанову Вінницького апеляційного суду від 24.03.2020.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Особа 1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс», яке є правонаступником ПАТ «Платинум банк», про визнання кредитного договору недійсним.

Позивачка вказує, що кредитного договору від 13.04.2012 №* вона не підписувала, кредитних відносин з банком ніколи не мала.

З урахуванням викладених обставин просила суд визнати недійсним кредитний договір від 13.04.2012 №*.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тульчинського районного суду від 10.01.2020 позовну заяву Особи 1 до ТОВ «Кредекс фінанс» про визнання кредитного договору недійсним визнано неподаною і повернуто разом з усіма доданими до неї матеріалами з підстав неусунення недоліків позовної заяви.

Ухвала мотивована тим, що заявником не були усунуті недоліки позовної заяви, наведені в ухвалі від 20.12.2019 про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись з такою ухвалою, Особа 1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького АС від 24.03.2020 апеляційну скаргу Особа 1 залишено без задоволення, ухвалу Тульчинського районного суду від 10.01.2020 — без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позовна заява Особи 1 не містить посилань на докази, якими обґрунтовані заявлені вимоги, а також з тим, що позивачка обмежилася лише поданням позову без додавання будь-яких інших матеріалів, крім клопотання про витребування оригіналу кредитного договору з ТОВ «Кредекс фінанс», а також про призначення судових почеркознавчої та хімічної експертиз за вказаним кредитним договором.

Апеляційний суд вказав, що позивачкою не зазначено, у кого перебувають такі оригінали, причини, з яких ці докази не можуть бути додані до позовної заяви.

При цьому апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ч.2 ст.175 Цивільного процесуального кодексу в частині ненадання до позовної заяви документів, на основі яких можна встановити особу, що звернулася з цим позовом, та відсутності відомостей про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та електронної пошти відповідача.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У серпні 2020 року до ВС надійшла касаційна скарга Особи 1 на ухвалу Тульчинського райсуду від 10.01.2020 та постанову Вінницького АС від 24.03.2020.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи <…>.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що у грудні 2019 року Особа 1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Кредекс фінанс» про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Тульчинського райсуду від 20.12.2019 позовну заяву Особи 1 на підставі ст.185 ЦПК було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона подана без додержання вимог стст.175, 177 ЦПК, а саме:

до позовної заяви не додано документів, на основі яких можна було б встановити особу, що звернулася до суду з цією позовною заявою, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність відповідних повноважень у особи, яка залишила у позовній заяві підпис від імені Особи 1;

у позовній заяві відсутні відомості про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача;

позовна заява не містить посилань на докази, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, а також особа, яка подала позов, обмежилася лише поданням самої позовної заяви без додавання будь-яких інших матеріалів, крім клопотання про проведення експертизи.

Позивачка, на виконання вимог вказаної ухвали суду від 3.01.2020, надала заяву, в якій вказала, що вимога щодо вказівки ідентифікаційного номера юридичної особи в ЄДР стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, а тому є необґрунтованою щодо позивача — фізичної особи, а відомості щодо поштового індексу, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача їй не відомі. Обов’язок позивача додавати документи, на основі яких суд встановлює особу, яка звернулася до суду, не передбачено нормами стст.175,177 ЦПК. Що ж до відсутності доказів, на які посилається позивач на обґрунтування своїх вимог, то вказала, що не має можливості надати для суду такі докази, оскільки оригінал оспорюваного кредитного договору відсутній у позивача і на усні прохання відповідач відмовляється його надавати, у зв’язку з чим просить витребувати його у ТОВ «Кредекс фінанс» для проведення почеркознавчої та хімічної експертиз, при цьому саме на цей доказ позивач посилається у своїй позовній заяві. Тому просила прийняти до розгляду позовну заяву.

Ухвалою Тульчинського райсуду від 10.01.2020 позовну заяву Особи 1 до ТОВ «Кредекс фінанс» про визнання кредитного договору недійсним визнано неподаною і повернуто разом з усіма доданими до неї матеріалами з підстав неусунення недоліків.<…>

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Право особи звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачено і ч.1 ст.4 ЦПК.

Встановлено, що ухвалою Тульчинського райсуду від 20.12.2019 позовну заяву Особи 1 на підставі ст.185 ЦПК було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, указаних в ухвалі, протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона подана без додержання вимог стст.175, 177 ЦПК <…>.

Апеляційний суд правильно визнав помилковими висновки суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ч.2 ст.175 ЦПК у частині ненадання до позовної заяви документів, на основі яких можна встановити особу, що звернулася з цим позовом, та відсутності відомостей про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР, відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та електронної пошти відповідача.

Разом з тим не є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що позовна заява Особи 1 не містить посилань на докази, якими обґрунтовані заявлені вимоги, а також з тим, що позивачка обмежилася лише поданням позову без додавання будь-яких інших матеріалів, крім клопотання про витребування оригіналу кредитного договору з ТОВ «Кредекс фінанс», а також клопотання про призначення судових почеркознавчої та хімічної експертиз за вказаним кредитним договором.

Помилковими також є посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивачка не зазначила, у кого перебувають такі оригінали, причини, з яких ці докази не можуть бути додані до позовної заяви.

Так, згідно з ч.5 ст.12 ЦПК суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст.196 ЦПК).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до пп.5, 7, 8 ч.2 ст.197 ЦПК у підготовчому засіданні суд може роз’яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною 1 ст.84 ЦПК передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За змістом положень стст.102, 103 ЦПК, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Колегія суддів вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

У зв’язку з наведеним колегія суддів доходить висновку, що місцевий суд, повертаючи позовну заяву без розгляду, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов необґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви Особи 1.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У ч.6 ст.411 ЦПК зазначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

При таких обставинах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення — скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Ухвалу Тульчинського районного суду від 10.01.2020 та постанову Вінницького АС від 24.03.2020 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Закон і бізнес