Який строк звернення до суду за перерахунком пенсії?

Який строк звернення до суду за перерахунком пенсії? (ВС/КАС у справі № 520/11178/2020 від 26.01.2021 р.).

Фабула судового акту: Важко переоцінити актуальність теми пенсійного забезпечення в нашій державі.

Зокрема, держава гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів – принаймні так каже нам ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Гарантія зафіксована, а як щодо її реалізації?

До суду звернувся пенсіонер, звільнений з військової служби, із вимогами направленими на перерахунок пенсії.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій повернули позовну заяву без розгляду. В обґрунтування зазначено, що позивач пропустив шестимісячний строк, для звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений КАСУ, оскільки був обізнаний про перерахунок пенсії з 2018 р. та мав змогу дізнатись про те, що відповідач неправильно визначив розмір посадового окладу, невірно розрахував за формулою.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення, ВС дійшов до висновку про необхідність їх скасування.

У своїй постанові ВС розмежував поняття соціального захисту гарантованого ст. 46 КУ та судового захисту, передбаченого ст. 55, 124 КУ.

Так, право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, в даному випадку – органом пенсійного фонду за зверненням такої особи.

У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист.

З урахуванням зазначеного, ВС також надав аналіз ст. 46 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , та дійшов до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. Так само, без обмеження строком провадиться і перерахунок пенсії (з дати виникнення права на нього).

У цій справі, позивач оскаржує дії, щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже, її видача прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.

Тому, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати право на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення.

ВС також зауважив, що посилання судів на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку (з 2018 року), є помилковим, оскільки виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.

Таким чином, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Отже, законодавець не обмежив строк звернення до суду із вимогами про перерахунок пенсії і суди не мають права відмовляти у розгляді позову з підстав його пропуску.

Аналізуйте судові акти: Призначення пенсії за вислугою років згідно п. «б» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в судовому порядку (Полтавський окружний адміністративний суд, справа № 440/942/19 від 19.04.2019 р.)

Спори з ПФУ стосовно недоотриманих сум пенсії є публічно-правовими і розглядаються в порядку адмінсудочинства (ВП/ВС № 127/3233/19 від 29.01.2020)

Стягнення надміру виплаченої пенсії можливо лише у разі ДОВЕДЕННЯ недобросовісної поведінки особи, яка такий надмір отримувала (ВС/КАС у справі № 756/6984/16-а від 16.06.2020)

Ще одне рішення, яке показує як поновити свої права, коли постанови КМУ його обмежують (військові пенсії) (Київський ОАС №320/2012/19 від 17.05.2019р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 520/11178/2020

адміністративне провадження № К/9901/33105/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (суддя Спірідонов М.О.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року (колегія у складі суддів Перцової Т.С., Григорова А.М., Спаскіна О.А.)

у справі № 520/11178/2020

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби, у якому просив:

– визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, і не подання до Головного управління пенсійного фонду України в м. Харкові виправлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;

– зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 01.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт;

– зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України виготовити та подати до Головного управління ПФУ в м. Харкові оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 01.01.2020 з відображенням у довідках розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, а інші щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення в установлених розмірах.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовну заяву залишено без руху для надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .

4. 02.12.2020 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020 було відкрито касаційне провадження.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Повертаючи позовну заяву, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк, визначений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки був обізнаний про перерахунок пенсії з 01.03.2018 та мав змогу дізнатись у 2018 році про те, що відповідач неправильно визначив розмір посадового окладу за військовим званням через застосування невідповідних формул обчислення.

При цьому суди керувалися висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 820/394/17, від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. ОСОБА_1 у касаційній скарзі обґрунтовує свої вимоги тим, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до його позовної заяви передбачені ст. 123 КАС України наслідки пропуску строку для звернення до суду.

Відповідач порушив вимоги законодавства щодо складання документів для перерахунку пенсії, що має наслідком неможливість реалізації передбаченого Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII) права на виплату сум пенсії за минулий час у визначеному законодавством розмірі без обмеження строку.

Про порушення своїх прав він довідався у червні 2020 року. Покликається на висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а.

8. Відповідач отримав 14.12.2020 копію ухвали про відкриття касаційного провадження, проте не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права та дійшов таких висновків.

10. У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги.

11. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України.

12. Водночас, право на судовий захист гарантується статтями 55 та 124 Конституції України.

13. Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (право на судовий захист) обмежується ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячним строком, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Щодо питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, що виникають з пенсійного забезпечення, Верховний Суд вже викладав свої висновки у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, на яку обґрунтовано покликається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, про таке:

«<…> Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, – статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

<…> при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

<…>.

Системний аналіз [частини другої статті 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”] даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає».

15. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

16. У цій справі ОСОБА_1 оскаржує дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

17. Зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення.

18. Покликання судів на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку (у квітні 2018 року), Суд вважає помилковим, оскільки виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.

19. Постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 820/394/17, від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а, на якій покликається суд першої інстанції, ухвалені у справах, що виникли з трудових правовідносин (оскарження трудових наказів про звільнення та про накладення дисциплінарних стягнень), а тому є нерелевантними і не можуть застосовуватися у справі, що розглядається.

20. Частиною 1 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

21. За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 – скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341345353356 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 520/11178/2020 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Протокол