Як оскаржити рішення суду у кримінальному судочинстві?

Відповідно до ч.5 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно з законом.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

Оскаржити вирок можна в апеляційній та касаційній інстанціях.

Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції, які не набрали законної сили.

Також оскарженню підлягають судові рішення, які не набрали законної сили:

– про застосування або незастосування примусо­вих заходів виховного і медичного характеру;

– про закриття справи;

– про відмову у порушенні кримінальної справи;

– про законність чи незаконність затримання особи;

– про зміну запобіжного заходу (окрім особистої поруки);

– про продовження строку тримання під вартою;

– про відмову у проведенні обшуку;

– про направлення або ненаправлення обвинуваченого на судово-медичну або

судово-психіатричну експертизу;

– про направлення справи на додаткове розслідування;

– інші ухвали та постанови.

Право на апеляцію мають: обвинувачений, стосовно якого ухвалено вирок, підозрюваний, обвинувачений,  неповнолітній, щодо якого вирішується питання про застосування примусового заходу виховного характеру, законні представники та захисники таких осіб, а також особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру; прокурор; потерпілий, цивільний  позивач, цивільний  відповідач та їхні представники  чи законні представники; викривач. Про що саме можуть апелювати дані особи, зазначено у ст.393 КПК.

На вирок можуть одночасно подати апеляцію будь-хто з перелічених вище осіб. Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо). Подавати апеляційну скаргу на вирок слід через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, а на ухвали слідчого судді чи ухвалу суду щодо обрання, зміни чи продовження запобіжного заходу – безпосередньо до апеляційного суду.

Не підлягає апеляційному оскарженню:

– вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, про те, що провадження розглядалося за відсутності учасників, про недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини;

– судове рішення – з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було

визнано судом недоцільним.

Апеляційна скарга на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 30-ти днів з дня її проголошення; на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення; на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі. У ній зазначаються:

– найменування суду апеляційної інстанції;

– прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

– судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

– вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

– клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

– перелік матеріалів, які додаються.

Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду

першої інстанції, то в ній слід вказати причини цього. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона також зазначає це в апеляційній скарзі. 

До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.