Верховний Суд роз’яснив особливості клопотання про застосування відеоконференції в судових засіданнях

Законодавство не унеможливлює звернення до суду з єдиним клопотанням щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції.

Про це йдеться в постанові КГС ВС від 23 березня 2023 року у справі № 905/2371/21, інформуєпресслужба ВС.

Підприємство звернулося до суду з позовом до товариства про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням умов договору. Товариство звернулося із зустрічним позовом до підприємства.

Місцевий господарський суд рішенням, яке апеляційний суд залишив без змін, первісний позов задовольнив, у задоволенні зустрічного позову – відмовив. Товариство подало касаційну скаргу до Верховного Суду. Одним із мотивів скаржника було те, що місцевий господарський суд не забезпечив участь товариства в одному із судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на це порушення.

За матеріалами справи, 22 липня 2022 року товариство звернулося до місцевого суду з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань по справі (зокрема, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Отже, представник товариства скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 197 ГПК України.

При цьому Верховний Суд врахував, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції (що й було зроблено товариством) або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Ухвалою місцевого суду заяву товариства задоволено, постановлено провести судове засідання 15 серпня 2022 року в режимі відеоконференції. Представник товариства у це засідання з’явився та надав свої пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні було оголошено перерву до 2 вересня 2022 року у зв’язку з існуванням реальної загрози життю, здоров’ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.

Верховний Суд зазначив про те, що оголошення перерви в судовому засіданні – це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час. Оголошення перерви в судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (ст. 216 ГПК України).

Згідно з протоколом судового засідання від 2 вересня 2022 року та рішенням суду від цієї ж дати представники сторін у судове засідання не з’явилися. Водночас у матеріалах справи немає доказів того, що місцевий господарський суд під час проведення цього судового засідання здійснив запрошення / виклик представника товариства для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; також немає доказів того, що існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв’язку, через що суд не мав змоги з’єднатися з представником товариства.

Суд зауважив, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника товариства в судовому засіданні 2 вересня 2022 року в режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зміст клопотання товариства від 22 липня 2022 року, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви в судовому засіданні – це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.

Верховний Суд констатував, що конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним.

За результатами розгляду справи Верховний Суд касаційну скаргу товариства задовольнив частково, рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до місцевого господарського суду.