Недотримання строків звернення до суду з позовом про продовження строку затримання

Порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 12 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України (не пізніше ніж за п ’ять днів до закінчення строку затримання), тягне за собою залишення позову без розгляду.

06 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління
Державної міграційної служби України в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі No 522/19225/18 за позовом Головного управління Державної міграційної служби
України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У жовтні 2018 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з позовом, в якому просило продовжити строк затримання на шість місяців до 03.05.2019 громадянина В’єтнаму ОСОБА_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

На обґрунтування позовних вимог Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області посилалося на те, що на даний час неможливо
забезпечити примусове видворення відповідача у зв’язку з тим, що до теперішнього часу інформація від Посольства В’єтнаму в Україні щодо підтвердження факту належності відповідача до громадянства В’єтнаму не надходила та тим, що він не може бути документований сертифікатом на повернення в країну походження, що в свою чергу не дає можливості виконати
рішення про його примусове видворення за межі України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позов залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач звернувся до суду з цим позовом за три дні до закінчення строку затримання відповідача, з пропуском строку для звернення до суду, встановленого частиною дванадцятою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Верховний Суд зазначив, що головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з цим позовом про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина В’єтнаму ОСОБА_1 – 31.10.2018, тобто за три дні до закінчення строку його затримання, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною дванадцятою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів вказала, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права, проте позивач не скористався цією можливістю у встановлений законом строк, а надав позовну заяву з пропуском строку, не надавши докази поважних причин пропуску строку, наслідком якого є залишення позову без розгляду.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі No 522/19225/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162329.

ADVOKAT POST