Чи може суд тимчасово вийти із нарадчої кімнати – позиція ВС

Повернення з нарадчої кімнати у зв’язку з розглядом клопотань в інших провадженнях не ґрунтується на вимогах КПК. Такий висновок зробив ВС в постанові №615/1165/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

25 березня 2021 року                       м.Київ                              №615/1165/19

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — БІЛИК Н.В.,

суддів: ЄМЦЯ О.П., ОСТАПУКА В.І. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Трофімова В.А. в інтересах засудженого Особи 1 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 28.01.2020 та ухвалу Харківського апеляційного суду від 4.08.2020, а також прокурора на ухвалу Харківського АС від 4.08.2020 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №*0057, за обвинуваченням Особи 1, Інформація 1, уродженця с.Високопілля Валківського району Харківської області, жителя Адреса 1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Валківського районного суду від 28.01.2020 Особу 1 засуджено за ч.1 ст.122 КК до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.

Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з

Особи 1 на користь Особи 2 матеріальну шкоду в сумі 4557,15 грн., компенсацію за спричинену моральну шкоду у сумі 130000 грн.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Харківського АС від 4.08.2020 вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду Особа 1 визнаний винуватим у тому, що він 20.02.2019 близько 20.40, знаходячись біля домоволодіння за Адресою 2, маючи неприязне ставлення до знайомого Особи 2, підійшов до останнього і наніс йому один прямий удар лобною частиною своєї голови в область лобної частини голови Особи 2. Після чого потерпілий від удару зробив крок назад, а Особа 1 завдав ще один удар аналогічним способом. Своїми протиправними діями Особа 1 заподіяв потерпілому Особі 2 тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров’я.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Трофімов В.А. просить

скасувати судові рішення щодо Особи 1 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Указує на невідповідність оскаржуваних судових рішень вимогам ст.370 Кримінального процесуального кодексу через їх незаконність та необґрунтованість.

Зазначає, що під час розгляду справи у місцевому суді було порушено принцип безперервності, а через нього і таємницю нарадчої кімнати, адже суд, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про повернення з нарадчої кімнати, розглянув інші справи, повторно провів судові дебати і знову пішов до нарадчої кімнати.

Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту про допит експерта та призначення повторної експертизи.

Стверджує, що суд, призначаючи покарання Особі 1, безпідставно не визнав щире каяття, як обставину, що пом’якшує покарання, а також не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, усіх даних про особу винного та його поведінку після вчиненого, що призвело до призначення надто суворого покарання.

У свою чергу суд апеляційної інстанції допущені місцевим судом порушення проігнорував, крім того, всупереч норм ст.419 КПК, залишаючи апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, не навів мотивів та підстав, з яких скаргу визнано необґрунтованою.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м’якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд, усупереч норм ст.419 КПК, не навів мотивів відхилення доводів апеляції прокурора в частині призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Позиції інших учасників судового

провадження

На касаційну скаргу захисника від потерпілого Особи 2 надійшли заперечення у яких він, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, заперечує проти її задоволення. Натомість скаргу сторони обвинувачення підтримує та просить задовольнити.

Захисник Радченко О.В. в судовому засіданні вимоги скарги сторони захисту підтримала та просила задовольнити, проти задоволення скарги прокурора заперечила.

Прокурор Круценко Т.В. у суді касаційної інстанції скаргу сторони обвинувачення підтримала та просила задовольнити, однак заперечила проти вимог скарги захисника.

Мотиви суду

Положеннями ст.322 КПК регламентовано, що судовий розгляд відбувається безперервно. Безперервність судового процесу є одним із принципів судочинства, що за своїм змістом означає, що розгляд судом кримінального провадження і прийняття у ньому рішення відбуваються безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Цей принцип означає, що суд не може розглядати інші справи до тих пір, поки не ухвалить рішення у конкретному кримінальному провадженні. Наведене в зазначеній нормі закону положення має сприяти цілісному сприйняттю судом усіх обставин кримінального провадження, належної оцінки ним доказів та ухвалення законного рішення.

Така позиція узгоджується з вимогами ст.366 цього кодексу, якою передбачено, що після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Вживання законодавцем терміну «негайно» має сприяти зосередженості суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення в нарадчій кімнаті.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що після заслуховування останнього слова обвинуваченого Особи 1 суд, 23.01.2020, вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку до 28.01.2020. Однак 26.01.2020 суд постановив ухвалу про повернення з нарадчої кімнати на стадію судового слідства по даному кримінальному провадженню, з підстави надходження до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою по іншій справі. Крім того, у період з 26 до 28 січня 2020 року, цим же суддею було ухвалено 7 судових рішень в інших справах. Після цього 28.01.2020 суд повторно провів судові дебати у даному кримінальному провадженні та знову пішов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Зазначені обставини у своїй сукупності беззаперечно свідчать про порушення місцевим судом принципу безперервності судового процесу, а через нього і таємниці нарадчої кімнати. Тому касаційні доводи адвоката в цій частині заслуговують на увагу.

З огляду на положення ч.5 ст.364 та ч.4 ст.365 КПК суд відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами лише на стадії судових дебатів або останнього слова обвинуваченого, і лише з приводу додатково досліджених обставин. Після завершення з’ясування обставин, суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому. Таке повернення має бути викликане виключно потребами справи, яка розглядається.

Натомість суд постановив ухвалу про повернення з нарадчої кімнати, в зв’язку з розглядом клопотань в інших кримінальних провадженнях, яка не ґрунтується на вимогах КПК і не зумовлена потребами даної справи.

Суд послався на те, що перебування в нарадчій кімнаті завадить виконанню обов’язків, передбачених ст.2 КПК та ст.2 закону «Про судоустрій і статус суддів», при цьому допустив вибіркову перевагу в здійсненні правосуддя, не забезпечив того, щоб у кримінальному провадженні відносно Особи 1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК, була застосована належна правова процедура та право на справедливий суд.

Допущені порушення за своїм характером є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а отже є підставою для скасування судових рішень щодо Особи 3 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим посилання захисника про порушення принципу змагальності, оскільки місцевий суд необґрунтовано відмовив у задоволені клопотань про допит експерта та призначення повторної експертизи, є безпідставними.

Відповідно до ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до матеріалів провадження встановлено, що суд дотримався вимог ч.6 ст. 22 КПК, адже сторонам (в тому числі і стороні захисту) було створено та забезпечено усі необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав. У своїх клопотаннях захисник не наводив жодної із передбачених законом підстав, для необхідності виклику експерта в судове засідання та проведення повторної експертизи, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні таких клопотань, про що постановлені мотивовані ухвали.

Що стосується доводів касаційних скарг сторони захисту про суворість призначеного Особі 1 судом покарання, а сторони обвинувачення — про його м’якість, то вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.65 КК при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Положеннями ст.50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виправлення як мета покарання — це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого — це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Так, обираючи засудженому міру примусу, суд належним чином врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, працює, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується позитивно, мешкає разом з батьками та сестрою, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, взяв до уваги і висновки досудової доповіді, згідно з якими ризик повторного скоєння Особою 1 кримінального правопорушення є середнім, також обґрунтовано послався на відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Таким чином, якщо судом під час нового розгляду справи, будуть встановлені ті самі обставини, то призначене покарання слід вважати справедливим.

З огляду на викладене та, керуючись стст.434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд вважає, що касаційна скарга сторони обвинувачення задоволенню не підлягає, а скаргу захисника необхідно задовольнити частково.

Із цих підстав Вс

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, касаційну скаргу захисника — задовольнити частково.

Вирок Валківського районного суду Харківської області від 28.01.2020 та ухвалу Харківського апеляційного суду від 4.08.2020 щодо Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.