Чи є образливі вислови у скарзі підставою для відмови в її розгляді — позиція ВС

Вживання образливих слів щодо учасників процесу може бути визнано зловживанням правами та мати наслідком залишення скарги без розгляду. Такий висновок зробив ВС в постанові №937/1059/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 березня 2021 року                       м.Київ                              №937/1059/20

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — ЧИСТИКА А.О.,
суддів  ВУС С.М., МАЗУРА М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА 1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28.09.2020 про залишення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.06.2020 без розгляду та закриття апеляційного провадження.

Зміст судового рішення і встановлені судами обставини

За ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 22.06.2020 в задоволенні скарги Особи 1 на постанову слідчого третього слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, про закриття кримінального провадження відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, Особа 1 оскаржив його до апеляційного суду.

Запорізький АС ухвалою від 28.09.2020 апеляційну скаргу Особи 1 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 22.06.2020 залишив без розгляду, а апеляційне провадження закрив.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі Особа 1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд, приймаючи рішення про залишення без розгляду апеляційної скарги та закриття провадження, не надав оцінки доводам його апеляційної скарги, всупереч норм Конституції та Кримінального процесуального кодексу, прийняв рішення, яке не передбачено чинним законодавством, чим обмежив його доступ до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Кулаківський К. О. заперечував проти задоволення касаційної скарги Особи 1.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з’явилися. Клопотань про його відкладення не надходило <…>.

Мотиви Суду

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно з вимогами ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як передбачено п. 8 ст.129 Конституції, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Положення ст.422 КПК встановлюють особливості порядку апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, а саме: отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду; апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Згідно з нормами ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та ухвалити нову ухвалу.

Проте апеляційний суд не дотримався вищезазначених норм кримінального процесуального закону.

Так, як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду ухвалою від 22.06.2020 відмовив у задоволенні скарги Особа 1 на постанову слідчого третього СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Басюка В.І. про закриття кримінального провадження №*00017.

Вказану ухвалу слідчого судді Особа 1 оскаржив у апеляційному порядку.

Запорізький АС, посилаючись на положення ст.403 КПК, ухвалою від 28.09.2020 рподану апеляційну скаргу, залишив без розгляду, а апеляційне провадження закрив. При цьому суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновок Великої палати ВС від 13.03.2019 (справа №199/6713/14-ц), мотивував своє рішення тим, що Особа 1 у поданій апеляційній скарзі, використавши образливі слова, висловив неповагу до слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду, та дійшов висновку про зловживання Особою 1 своїм процесуальним правом.

Так, відповідно до висновку ВП ВС, викладеного в постанові від 13.03.2019 (справа №199/6713/14-ц), повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пп.2 та 11 ч.3 ст.2 Цивільного процесуального кодексу. Учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч.2 ст.43 ЦПК). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК).

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 ч.3 ст.2 ЦПК), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (чч.1 та 2 вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч.3 ст.44 ЦПК.

Аналогічну правову позицію викладено і у постанові ВП ВС від 7.11.2019 (справа №9901/324/19).

Крім того, у розумінні Європейського суду з прав людини звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ уживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).

Так, ст.403 КПК визначено порядок відмови від апеляційної скарги, а також її зміна і доповнення під час апеляційного провадження особою, яка її подала. Разом з тим положення цієї статті не передбачають можливості ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Статтею 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

До того ж відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Також положеннями ч.1 ст.11 КПК передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

При цьому, як вбачається з ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.

Враховуючи викладене та виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення особою вказаних дій, на думку колегії суддів, може бути визнано судом зловживанням особою своїми процесуальними правами та надалі мати наслідком постановлення судом рішення про залишення такої скарги без розгляду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, Особа 1 у поданій ним апеляційній скарзі не використовував нецензурної лексики і таких образливих висловів, які з огляду на викладене можна було би вважати зловживанням його процесуальним правом, що надалі могло слугувати підставою для прийняття судом рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас відповідно до ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно з ч.2 ст.403 КПК суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги.

Також за висновком об’єднаної палати ККС від 19.02.2019 (справа № 569/17036/18), якщо після відкриття апеляційного провадження (у разі оскарження ухвали слідчого судді — після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Таким чином, апеляційний суд, приймаючи рішення про закриття провадження за апеляційною скаргою Особа 1 на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні його скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в цьому випадку порушив право Особи 1 на апеляційний перегляд судового рішення, передбачене Конституцією та кримінально-процесуальним законодавством.

Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що перешкодило апеляційному суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Особи 1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА 1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28.092020 про залишення без розгляду апеляційної скарги Особи 1 та закриття провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.