Чому слідчий суддя не може визнати особу потерпілою, пояснив ВС
Під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов’язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Ухвалою слідчого судді задоволено скаргу на постанову слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого чч.1, 4 ст.358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків…» КК.
Скасовано відповідну постанову слідчого та зобов’язано уповноважену особу залучити особу в якості потерпілої у кримінальному провадженні, надати пам’ятку про права й обов’язки та допитати в якості потерпілої.
Адвокат оскаржив цю ухвалу, але апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, оскільки таке судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Натомість ККС зауважив, що відповідно до ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч.1). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3).
У цій справі слідчий суддя, керуючись п.3 ч.2 ст.307 КПК, мав право зобов’язати слідчого вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Й, скасовуючи рішення про відмову у визнанні особи потерпілою, формально діяв у межах ч.2 ст.307 КПК.
Водночас, усупереч цим же нормам, він зобов’язав слідчого вчинити конкретні дії — залучити особу в якості потерпілої у кримінальному провадженні, надати їй пам’ятку про права й обов’язки потерпілої , а також допитати її в якості потерпілої. Тим самим він втрутився у процесуальні повноваження слідчого.
Відповідно, таке судове рішення підлягає оскарженню під час досудового розслідування в апеляційному порядку.