Чому суд може повернути скаргу через її стиль, пояснив ВС

Образливі висловлювання щодо судді першої інстанції, вжиті в апеляційній скарзі, є виявом неповаги до суду, а її подання — зловживанням процесуальним правом.

З огляду на це Касаційний цивільний суд підтримав рішення апеляційного суду, який повернув таку скаргу особі у справі №274/4944/20, інформує «Закон і Бізнес».

Суддя залишив без розгляду позовну заяву особи до комунального підприємства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди після повторної неявки позивача. В ухвалі зазначено, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки.

При розгляді апеляції було констатовано, що «нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи чи процесуальних документах, ні у виступах

учасників судового процесу та їх представників».

Своєю чергою, КЦС у постанові від 29.06.2022 зауважив, що особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження, оскільки це порушуватиме її права, передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, повага до честі й гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пп.2 та 11 ч.3 ст.2 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом ч.2 цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Також ЄСПЛ, застосовуючи пп.«а» §3 ст.35 конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку

індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, констатує це у разі, коли заявник під час спілкування із Судом вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, секретаріату або працівників.

У КЦС погодилися з тим, що скарга у цій справі містила образливі висловлювання щодо судді першої інстанції, які не відповідають стилю спілкування в діловому мовленні, скарга виходила за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо. Отже, такі дії є виявом неповаги до суду, а подання такої скарги — зловживанням процесуальним правом, невиконанням обов’язку керуватися завданням цивільного судочинства, що є обов’язком заявника згідно із ч.2 ст.2 ЦПК.

Тож і касаційну скаргу особи залишено без задоволення.