Якою має бути дата заочного рішення, пояснив ВС

Зазначення датою ухвалення судового рішення дати складення повного тексту, внаслідок чого вона не співпадатиме із датою судового засідання, не є порушенням прав сторін.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 5.09.2022 у справі №1519/2-5034/11, інформує «Закон і Бізнес» із посиланням на Телеграм-канал судді ВС Василя Крата.

КЦС зазначив, що слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складання повного судового рішення за відсутності учасників справи. Порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

Загальний порядок ухвалення рішення застосовується, якщо розгляд справи відбувся з викликом учасників і вони брали участь у судовому засіданні. Проголошення судового рішення відбувається публічно або у закритому судовому засіданні лише під час перебування учасників справи у судовому засіданні в залі суду.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з’явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків:

а) рішення не проголошується;

б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (ч.4 ст.268 ЦПК) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення ч.5 ст.268 ЦПК).

У передбачених нормами ЦПК випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній

частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після неї). Якщо відбувається проголошення судового рішення, його датою є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з’явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і в яке не з’явились всі учасники такої справи.

З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Тому ОП КЦС дійшла вважає, що відсутні підстави для відступу від висновку,

викладеного у постанові ВС від 14.07.2021 у справі №496/1332/18.

Закон і Бізнес