Як мають вручати повістку у військкомат пояснила адвокат

Чи мають право вручати повістки на вулиці або блокпостах, хто може це робити, як у цьому випадку діяти і чи можна ігнорувати повістку?

Відповіді на ці запитання дала адвокат Вікторія Кучинська, повідомляє «Закон і Бізнес».

Порядок вручення повісток встановлює Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21.03.2022 № 352.

Хто може вручити вам повістку:

– Співробітники військкомату;

– працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

– посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

– роботодавці;

– керівники навчальних закладів;

– Співробітники поліції.

Керівник підприємства, установи чи організації також зобов’язаний вручати повістки працівникам, якщо вони ухиляються від призову.

Крім того, повістки можуть вручатися посадовими особами територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки.

Повістка має бути вручена лише особисто під розпис одержувача. У крайньому випадку людина може відмовитися від вручення повістки у присутності свідків, зокрема, якщо документ заповнено з помилками. Складений акт про відмову від отримання повістки за підписом одержувача передадуть до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП), а також можуть направити до поліції.

В умовах війни співробітники згаданих центрів також можуть звертатися до військовозобов’язаних телефоном, і ті повинні прийти на виклик у вказаний час.

Втім, ніхто не має права доставляти людину до центру силою. Якщо вас намагаються затримати або відвезти кудись примусово, слід викликати поліцію, навіть якщо представників ТЦКСП уже супроводжують правоохоронці. Це потрібно, щоб там зафіксували виклик та можна було оскаржити дії військкомату.

Щодо місць вручення повісток, закон не містить уточнень.

У законі не заборонено вручення повістки будь-де після встановлення особи. На порядку денному визначається дата та час прибуття до територіального центру для проходження медичного огляду.

Це означає, що повістка може бути видана на вулиці, будинки за місцем реєстрації, у ВНЗ, у магазині, та гіпотетично – на блокпосту.

Однак якщо, наприклад, черговий на блокпосту має порожні бланки з підписом начальника військкомату та печаткою і він просто заповнює їх — це порушення.

Водночас, отримання повістки ще не означає, що людину мобілізують.

Виклик – це перевірка облікових даних насамперед і проходження медичного огляду визначення придатності.

Яка ж відповідальність чекає людину, яка не прибула до військкомату на порядку денному?

Якщо людина не з’явиться на виклик у ТЦКСП у воєнний час

– згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).

– повторне протягом року порушення скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП, за яке особа вже була вже піддана адміністративному стягненню, а також вчинення такого правопорушення в особливий період, тягне за собою накладення на громадян штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 гривень) та на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 гривень).

Національна поліція має право затримувати військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування (ст. 259 та 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 закону «Про військовий обов’язок та військову службу»).

З іншого боку, ст. 336 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та на службу на заклик осіб з числа резервістів у особливий період. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років.